Ларимар
етимологія: | від імені молодшої доньки першовідкривача каменя |
сімейство: | пектоліти |
твердість за шкалою Мооса: | 5.5 – 6 |
щільність: | 2.8 |
колір: | синій, темно-синій, світло-блакитний, білий |
форма кристала: | триклінна |
місця видобутку: | Домінікана, США, Італія |
Походження
Ларимар – камінь хитрий. Ніхто достеменно не знає, скільки тисячоліть йому вдавалося переховуватися від людства, поки в 1974-му році він потрапив на очі місцевим ювелірам.
Домініканський умілець розгледів камінь ларимар, що приховував свою красу від людського ока. Недовго думаючи, Мігель Мендес дав мінералу назву, яка поєднувала в собі ім'я його доньки Лариси та іспанську назву моря. Так, блакитний мінерал з включеннями, що нагадують хвилі, отримав горде і звучне ім'я.
Походження мінералу – вулканічне. Колір варіюється в синьо-зеленому діапазоні. Розробка покладів самоцвіту ведеться промислово, але не надто масштабно. Видобутий ларимар ювелірної якості Домінікана експортує. Самі ж домініканці так цінують і пишаються ним, що навіть відкрили Музей Ларімар.
Родовища пектоліта з домішкою ванадію (таким є хімічне визначення ларімара) зосереджені не тільки в Домініканській республіці на півострові Бараона. Майже ідентичні зразки добувають в Італії, неподалік від Венеції. Мінерал наявний також на Багамських островах, в Північній Канаді та на Алясці.
Ларимар є силікатом натрію і кальцію, з'єднаним з гідроксильною групою. Блакитного кольору каменю надають домішки ванадію. Шовковистий блиск обумовлений мікрозернистою фактурою каменя.
Саме тому візерунки мінерала цікаві і різноманітні. Кожен натуральний самоцвіт з острова Гаїті володіє унікальним візерунком.
Властивості
Ларімар – камінь, що нагадує про легенду... Відомий провидець Едгар Кейсі якось передбачив: на Карибах будуть виявлені сліди зниклої Атлантиди. Тож випадково знайдений ларимар одразу охрестили уламком міфічної держави.
Насправді місцевому населенню чудові блакитні камені відомі не одну тисячу років. А от Європі відкривля лтше на початку ХХ століття. Честь офіційного мінералогічного відкриття могла б належати католицькому священику, який приїхав на Гаїті в 1916-му році.
Але ... Зафіксувавши захоплення мінералом у письмовій формі, реєструвати відкриття священнослужитель не став. Через 58 років це зробив завзятий Мігель Мендес. Відправивши зразки в Смітсонівський інститут США, Мендес отримав можливість увічнити себе як першовідкривача мінералу.
За свою красу ларимар зветься гаїтянською бірюзою. У професійному ювелірноїму середовищі побутує найменування «атлантичний камінь». Візерунки деяких різновидів ларімара надзвичайно схожі на світловий малюнок на дні неглибокої морської лагуни.
Хитросплетіння напіврозмитих ліній можна розглядати нескінченно, щоразу відкриваючи нові деталі. Швидкоплинний погляд на камінь народжує ілюзію руху в масиві самоцвіту. Прикраси з вставками з відшліфованого кабошона ларімара подобаються смаглявим мешканкам тропічних пляжів!
Європейські цінителі тонких матерій відзначають: ларимар додає натхненності, сприяє зосередженню на спогляданні світу і відволікання від метушливих думок. З каменем легко медитувати, а молоді жінки, які прагнуть налагодити особисте життя, із задоволенням і надією носять прикраси з цим мінералом.
Ви знайдете найкращі зразки ларимара в колекціїGENUINE TV.
